Близько 9 ранку 12 квітня 2014 року до будівлі Слов’янського міського управління МВС України під’їхали 2 автобуси, що доставили близько 20 добре озброєних і екіпірованих невідомих чоловіків, які захопили установу. Під час штурму бойовики використали димові шашки та сльозогінний газ, стріляли у повітря[67][68]. Метою захоплення міліцейського відділку було заволодіння вогнепальною зброєю.[69] Увечері того ж дня загін бойовиків захопив відділок МВС у сусідньому місті — Краматорську.

Уже вдень 12 квітня репортер Василь Максимов упізнав у одному з членів штурмової групи в Слов’янську учасника російської інтервенції до Криму — тоді він зі зброєю в руках забороняв репортерам зйомку. Були опубліковані його фото для порівняння в Криму та у Слов’янську.[70][71]

Станом на ранок 13 квітня диверсанти контролювали усі виїзди зі Слов’янська.

chronology

Близько 9 ранку 12 квітня 2014 року до будівлі Слов’янського міського управління МВС України під’їхали 2 автобуси, що доставили близько 20 добре озброєних і екіпірованих невідомих чоловіків, які захопили установу. Під час штурму бойовики використали димові шашки та сльозогінний газ, стріляли у повітря[67][68]. Метою захоплення міліцейського відділку було заволодіння вогнепальною зброєю.[69] Увечері того ж дня загін бойовиків захопив відділок МВС у сусідньому місті — Краматорську.

Уже вдень 12 квітня репортер Василь Максимов упізнав у одному з членів штурмової групи в Слов’янську учасника російської інтервенції до Криму — тоді він зі зброєю в руках забороняв репортерам зйомку. Були опубліковані його фото для порівняння в Криму та у Слов’янську.[70][71]

Станом на ранок 13 квітня диверсанти контролювали усі виїзди зі Слов’янська.