93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» (93 ОМБр, в/ч А1302) — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Сформована на базі 93-ї механізованої дивізії. Місце дислокації — смт Черкаське (Новомосковський район, Дніпропетровська область).

Історія

В 1991 році 93-тя гвардійська мотострілецька дивізія Радянської армії була передислокована на Дніпропетровщину в селище Черкаське.

Після розпаду СРСР у 1992 році дивізія увійшла до складу Збройних сил України як 93-тя механізована дивізія. Входила до складу 6-го армійського корпусу Одеського військового округу (пізніше Південного оперативного командування). На базі механізованої дивизії була сформована 1 грудня 2002 року механізована бригада[1], яка стала правонаступником дивізії. При цьому зенітно-ракетний полк дивізії став окремою частиною, а більшість інших підрозділів були розформовані.

оперативного командування). На базі механізованої дивизії була сформована 1 грудня 2002 року механізована бригада[1], яка стала правонаступником дивізії. При цьому зенітно-ракетний полк дивізії став окремою частиною, а більшість інших підрозділів були розформовані.

Участь у миротворчих місіях

В новітній історії Збройних сил України, 93 дивізія стала першим базовим з’єднанням, котре готувало перші підрозділи миротворчих сил. На базі 112-го мотострілецького полку дивізії було створено 108-й навчальний центр підготовки миротворчого контингенту. Тут були сформовані 15 ротацій 240-го батальйону, що виконував миротворчі функції на території колишньої Югославії.

Також на базі 3-го механізованого батальйону формувався 71-й окремий механізований батальйон для включення до складу 7-ї окремої механізованої бригади, що виконувала миротворчу місію в Іраку в 2004—2005 роках, але через прийняття рішення про скорочення контингенту розформований на етапі закінчення підготовки, невелика частина його особового складу була направлена для доукомплектування 73-го батальйону[2].

Участь у Російсько-Українській війні

Понівечений прапор бійця 93-ї ОМБ. Виявлений у машині ЗІЛ-131, обстріляній 29 серпня 2014 року під Іловайськом У березні 2014 року бригада однією з перших вирушила на захист кордонів країни у Міловому та Троїцькому на Луганщині. Тоді ще ніхто не уявляв, яким чином будуть розвиватись події. Там гвардійці вперше зіткнулися зі спробами блокування техніки путінськими найманцями і, не зважаючи ні на що, з честю виконали поставлені завдання. У травні 93-тя воювала вже на Донецькому напрямку.

У цей період формування понесло перші втрати — у перестрілці із бойовиками на блокпосту біля Золотого Колодязя загинуло три військовослужбовці. У кінці травня — на початку червня почались справжні бойові дії: тоді була захоплена перша російська установка «Град» під Добропіллям, відбувся перший бій з танками супротивника під Новоселівкою, а також визволення Селідового, Українська, Карлівки, Нетайлового, Первомайського, Авдіївки, Пісків.

21 липня група підполковника Дмитра Кащенка, командира танкового батальйону, атакувала позиції проросійських сил на недобудованій ділянці об’їзної — на мосту. Пізніше він став загальновідомим під назвою «Республіка Міст». А група капітана Олександра Лавренка вийшла на блокпост бойовиків у передмісті Донецька. Капітан героїчно загинув у бою, підірвавши себе з танком. Проросійські сили зазнали значних втрат та не змогли далі обороняти населений пункт.